6 червня 2024 року

Бібліотека-філія 2 Університету Грінченка

бульвар І. Шамо, 18/2

6 червня 2024 року в приміщенні студентської аудиторії в корпусі на бульварі І. Шамо, 18/2 бібліотека-філія 2 провела  зустріч з письменницею, перекладачкою, журналісткою, співробітницею Українського інституту національної пам’яті Наталкою Позняк-Хоменко.

На зустрічі були присутні студенти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, співробітники Університету та всі бажаючі.

Модераторами заходу виступили Ніна Ковальова, завідувачка бібліотеки-філії 2, та Анастасія Котелевець, викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.

«Ми самі не знаємо, на що здатні!» - з упевненістю каже наша гостя.

Ми самі не знали, на що ми здатні, аж поки доля не змусила нас до опору. 24 лютого 2022 року ми прокинулись від вибухів. Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій. Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі, вороги, а головне – на що здатні ми самі. 

Наталія Вікторівна Позняк-Хоменко почала свою розповідь з того, над чим зараз працює Український інститут національної пам’яті. Говорячи про важливість збереження і відновлення національної пам’яті, вона як головний спеціаліст відділу популяризаційної роботи УІНП провела паралель із подіями Української революції 1917–1921 років. «Ми зараз спостерігаємо, що росіяни, щойно окуповують територію, одразу ж починають переписувати історію і насаджувати своїх героїв,  як це робила радянська влада. І вони знають, що роблять і для чого. Бо, якби ми знали свою справжню історію, якби світ знав справжню історію, ніхто б не дивувався подіям у Бучі, тому що так само поводилися муравйовці в 1918 році в окупованому Києві – тоді за три тижні загинуло понад три тисячі українців, яких розстрілювали просто на вулиці за українську мову чи «малоросійські вуса». Зараз окупанти вивозять і продають хліб та овочі з окупованих територій – але це ж вони робили в Україні, яка у ХХ столітті пережила три Голодомори», - зазначила Наталія Позняк-Хоменко. Вона впевнено заявляє про те, що кожен з нас повинен знайти своє місце в жорстокій війні, яка продовжується.

Наталія Вікторівна презентувала книги зі свого творчого доробку.

«Волонтери: сила небайдужих» - книга про волонтерство, як суспільне явище, що потужно заявило про себе з 2014 року, коли свідомі громадяни долучились до розбудови та забезпечення українського війська. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія. «Хочеться, щоб ми про це ніколи не забували», - говорить авторка книги, яка й сама займається волонтерською діяльністю.  

До книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

Героями книги стали як відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, так і, можливо, менш відомі широкому загалу, але від того не менш цікаві особистості. Такі, як підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час поремонтували значну частину військової техніки, Як письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії.

«Без ротації» - книга, яка дає можливість подивитися на російсько-українську війну очима вихідців із тих країв, які взяли до рук зброю, щоб захищати свою землю від російських найманців, і досі тримають свої позиції.

До книги увійшла 21 історія Захисників і Захисниць, і кожна з них переконливо доводить, що Донбас був, є і буде українським, оскільки десятки тисяч його мешканців стали на захист України зі зброєю в руках, а сотні тисяч підтримують українська військо. Саме на цьому наголошує авторка «Без ротації».

Зустріч з Наталкою Позняк-Хоменко не залишила байдужими присутніх. Після презентації студенти мали змогу поставити запитання, які їх цікавили, а Наталія Вікторівна з задоволенням на них відповіла.

Виступ пані Наталії був доповнений інформацією про історію створення, перші місяці роботи після повномасштабного вторгнення та сьогодення Волонтерського центру «Перемога» у місті Бориспіль. Присутні з цікавістю подивились фото та відео про роботу бориспільських волонтерів. 

Завідувачка бібліотеки-філії 2 висловила подяку пані Наталії за неймовірну працю та відданість, за цікаву й емоційну розповідь, важливі ідеї та висновки, що прозвучали в студентській аудиторії.

Наталія Вікторівна подарувала бібліотеці книги «Волонтери: сила небайдужих» та «Без ротації» з дарчим написом.

Книги в електронному форматі можна прочитати на сайті Українського інституту національної пам’яті в ресурсі «Електронні видання» за посиланням:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya