«Слухай. Бібліотека аудіокниг українською мовою» — соціальний проект, реалізований в рамках Громадського бюджету Києва командою «Типовий Київ» спільно з Інститутом журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Разом їм вдалося озвучити понад 100 книг та віршованих творів.

Грінченко Борис — Брат на брата (читає Провотар Олена)

Косинка Григорій — Фавст (читає Провотар Олена)

Грінченко Борис — Моє щастя (читає Ткач Поліна)

Квітка-Основ'яненко Григорій — Сердешна Оксана (читає Гончаренко Діана)

Франко Іван — Каменярі (читає Ярмак Олександр)

Українка Леся — Ангел помсти (читає Астафьєва Дарія) 

Боровиковський Левко — Волох (читає Мірошниченко Тимур)

Вовчок Марко — Павло Чорнокрил (читає Гайдай Ольга)

Йогансен Майк — То город - дощ (читає Харчишин Валерій)

Старицький Михайло — До молоді (читає Тополя Олена)

Хвильовий Микола — Вальдшнепи (читає Глушко Марина)

Костомаров Микола — Соловейко (читає Коломієць Дар’я)

Зеров Микола — В Донбасі (читає Супрун Олексій)

Ольжич Олег — Люкреція (читає Супрун Олексій)

Ольжич Олег — Рудько (читає Фединян Віталій)

Мирний Панас — Лихі люди (читає Тарасова Марина)

Куліш Пантелеймон — Січові гості (читає Коліснюк Юлія)

Руданський Степан — Студент (читає Рева Ігор)

Шевченко Тарас — Єретик (читає Янович Євгеній)

Самійленко Володимир — Українська мова (читає Задніпровський Назар)

Щоголів Яків — Струни (читає Бенюк Богдан)

Гребінка Євген — Вовк і Вогонь (читає Христов Денис)

Рецензування або peer review — це оцінка наукової роботи одним або декількома експертами у відповідній до тематики роботи галузі.

Рецензування передбачає уважне вивчення наукової роботи та дослідження автора експертами в цій самій сфері, щоб перевірити її обґрунтованість та оцінити її придатність до публікації. Рецензування допомагає видавцеві визначитися, чи варто дану наукову роботу приймати.

Виділяють такі типи рецензування:

• “сліпе” рецензування

• подвійне “сліпе” рецензування

• відкрите рецензування

“Сліпе” рецензування Коли імена рецензентів приховані від автора. Це традиційний тип рецензування.

• Анонімність дозволяє рецензентам приймати неупереджені рішення, адже автори не повинні впливати на рецензентів.
• Автори можуть бути стурбовані тим, що рецензенти в даній галузі можуть затримати публікацію, тим самим даючи можливість рецензентам опублікуватися першими.
• Рецензенти можуть користуватися анонімністю, щоб виправдати свою надмірну критичність та різкість, коментуючи роботу автора.

Подвійне “сліпе” рецензування Імена рецензентів, як і імена авторів, приховані один від одного.

• Анонімність автора обмежує упередженість рецензента (наприклад, упередження, базовані на академічному статусі чи країні походження автора).
• Завдяки анонімності у статтях відомих авторів розглядається зміст роботи, популярність авторів не впливає на результат рецензування.
• Проте рецензенти часто можуть ідентифікувати автора через його стиль письма, тематику праці чи за самоцитуванням — тому складно гарантувати абсолютну анонімність автора. (За матеріалами What is peer review?)

Відкрите рецензування Open peer review — загальний термін для багатьох перехресних способів, які можуть бути адаптовані до моделей експертного оцінювання відповідно до характеру Open Science, включаючи відкриття рецензентів та авторських ідентифікацій, опублікування звітів про перевірку та забезпечення більшої участі в процесі експертної оцінки.

Риси Open peer Review:

Open identities: автори та рецензенти знають, хто перевіряє та кого перевіряють.

• Імена рецензентів вказуються на їхніх звітах, що сприяє підвищенню якості звіту та більш відповідальному ставленню до роботи.
• Прозорість сприятиме уникненню конфлікту інтересів.
• Відкритість може сприяти тому, що рецензенти “пом’якшуватимуть” свою точку зору через страх помсти.

Open reports: оглядові звіти публікуються разом із відповідною статтею.

• Рецензії містять корисну інформацію
• Відкритість може позитивним чином впливати на якість рецензії
• Допомагають навчати молодих науковців рецензуванню
• Імена рецензентів вказуються
• Більша кількість відмов серед потенційних рецензентів, так само як збільшення часу на написання рецензії.

Open participation: наукова спільнота вносить свій вклад у процес рецензування.

• Підтримка міждисциплінарного діалогу
• Збільшення кількості рецензентів
• Можливий відхід від теми розмови в процесі дискусії
• Складність мотивувати самообраних коментаторів приймати участь і залишати корисні коментарі та зауваження

Open interaction: пряма дискусія між авторами та рецензентами, а також між рецензентами дозволяється та заохочується.

Open pre-review manuscripts: рукопис одразу доступний (наприклад, через сервери, на яких розміщують препринти як arXiv) перед офіційною процедурою перегляду.

Open final-version commenting: перегляд чи коментування “фінальних версій” публікацій.

Open platforms (“decoupled review”): рецензування відділено від публікаційного процесу.

Платформи з відкритим рецензуванням

F1000Research — відкрита дослідницька платформа для вчених, яка працює за моделлю відкритого онлайн-рецензування.

Процес публікації статті на платформі:

• Подання статті здійснюється на сайті через свій кабінет. Внутрішня редакційна група проводить базову перевірку кожного подання, щоб бути певними щодо дотримання всіх правил автором.
• Публікація. Після фінального редагування свого рукопису, стаття і пов’язане джерело даних публікується протягом тижня. Стаття одразу стає доступною для переглядів та цитувань.
• Відкрите рецензування та коментарі користувачів. Експерти відбираються та запрошуються, а їхні рецензії та імена публікуються разом із статтею, з відповідями авторів та коментарями зареєстрованих користувачів.
• Перегляд статті. Авторам пропонується опублікувати переглянуті (перероблені) версії своєї статті. Всі версії статті пов'язані та можуть бути процитовані.  

Схематично дана платформа працює таким чином:

Сервіс для рецензентів

Publons для науковців — спосіб висвітлити свою діяльність, зокрема як рецензента. Кожен науковець може, незалежно від того, чи перебуває він у складі якоїсь редколегії, зареєструвати себе на Publons і відправляти свої рецензії туди зазначаючи, у відкритому доступі чи закритому вони мають бути.

The Publons Academy — практичний онлайн-курс для молодих науковців, на якому можна отримати ключові навички та компетенції, якими необхідно володіти рецензенту. 

Відкриті знання — це будь-який контент, інформація чи дані, які можна вільно використовувати, використовувати повторно та поширювати без правових, суспільних чи технологічних обмежень.

Ключові особливості поняття “відкритості” стосовно даних та контенту:

1. Доступність: дані мають бути доступні повністю; бажано через інтернет. Формат даних має бути зручним для читання та модифікацій.

2. Повторне використання та розповсюдження: дані мають бути доступні на умовах, які дозволяють їхнє повторне використання та розповсюдження, зокрема, у поєднанні із іншими наборами даних.

3.Загальна участь: кожен повинен мати можливість використовувати і розповсюджувати дані. Наприклад, обмеження “тільки для некомерційного використання”, або обмеження можливих галузей застосування (наприклад, тільки в освіті) неприпустимі.

За матеріалами сайту Open Data Handbook

Як відкрити дані?

4 етапи відкриття даних:

 1. Обрати набори даних для відкрити.

 2. Обрати вільну ліцензію:   

  a)  визначити, які є права “інтелектуальної власності” на ваші дані.     

  б)  застосувати відповідну “відкриту” ліцензію, яка забезпечить всі ці права і відповідає визначенню відкритості

       (див. “Визначення відкритості”)

3. Зробити дані доступними в повному обсязі і придатному форматі.

4. Зробити так, щоб дані можна було відшукати: розмістити їх у мережі інтернет та створити центральний каталог ваших відкритих даних.

    За матеріалами сайту Open Data Handbook. 

Panton Principles for Open data in science (2010)

Автори Пантонських принципів відстоюють ідею зробити дані доступними у мережі інтернет для завантажень, копіювання, аналізу, переробки чи використовувати для будь-яких інших цілей без фінансових, правових і технічних бар’єрів. Автори запропонували 4 рекомендації, щоб запевнити, що наукові дані легко відкрити.

Принципи:

• Якщо дані або збірки даних публікуються, важливо, щоб вони були опубліковані з чітким викладенням побажань і сподівань видавців щодо повторного використання окремих елементів даних, всього набору даних та підмножини колекції. Ця заява повинна бути точною, безповоротною та заснована на відповідному та визнаному юридичному твердженні у формі відмови або ліцензії.
• Більшість популярних ліцензій не підходять для даних чи колекцій даних. Ліцензії Creative Commons (крім CCZero), GFDL, GPL, BSD та ін НЕ призначені для даних, і їх використання суттєво не рекомендується. Рекомендується розміщувати дані у загальнодоступному вигляді через Public Domen Dedication and License або CCZero.
• Застосування ліцензій, які обмежують комерційне повторне використання або обмежують створення похідних робіт, включаючи використання для конкретних цілей конкретними людьми чи організаціями, дуже не рекомендується. Ці ліцензії ускладнюють ефективне інтегрування та переорієнтацію наборів даних та запобігання комерційній діяльності, яка може бути використана для підтримки збереження даних.
• Якщо ви хочете, щоб ваші дані були використані та додані до інших, вони повинні бути відкритими, як визначено поняттями Open Knowledge/Data, тобто обмеження «не для продажу» та інші не повинні встановлюватися по відношенню до даних.

Платформи для розміщення наборів даних

 Zenodo — репозиторій відкритих дослідницьких даних 

  Figshare — архів, у якому дослідники можуть розміщувати результати своїх досліджень

  re3data.org — реєстр репозиторіїв даних досліджень з різних академічних дисциплін. У реєстрі представлені репозиторії для постійного зберіганні та доступу до наборів даних для дослідників, наукових установ, видавців, грантодавців тощо.

Організації

Питаннями відкритих знань та даних займається організація Open Knowledge International — це міжнародна неприбуткова організація, яка сфокусована на тому, аби суспільство зрозуміло цінність відкритих знань.

Відкритий доступ - це безкоштовний доступ до наукових та навчальних матеріалів для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі. Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та нерецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства.

Відкритий доступ до інформації сприяє:

• поширенню результатів досліджень та підвищенню їх використання,
• залученню інвестицій в дослідження,
• розвитку науки, освіти та суспільства загалом.

Філософія Відкритого доступу представлена у 3-х деклараціях, відомих як BBB:

• Будапештська ініціатива відкритого доступу (англ. The Budapest Open Access Initiative), лютий 2002 року.
• Бетесдинська заява про відкритий доступ до публікацій (англ. Bethesda Statement on Open Access Publishing), червень 2003 року.
• Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (англ. Berlin Declarationon Open Access to Knowledge in the Sciencesand Humanities), жовтень 2003 року.

Моделі Відкритого доступу

Розрізняють такі моделі Відкритого доступу:

• Gold OA (Золота модель). Публікація статей у журналах відкритого доступу.
• Green OA (Зелена модель). Самоархівування статей авторами в інституційних або тематичних репозиторіях.

Зазвичай у золотій та гібридній моделях видавці публікують статті під ліцензіями Creative Commons.

Комерційні моделі, які були запропоновані видавцями:

• Hybrid OA (Гібридна модель). Видавці пропонують безкоштовний перегляд тільки тих статей, відкритий доступ до яких був оплачений науковцем, його інституцією або грантодавцем.
• Delayed OA. Видавці надають безкоштовний доступ до статей через певний час після публікації, зазвичай через 6-ть місяців до 2-х років.
• Short-term OA. Видавці пропонують відкритий доступ до статей протягом певного періоду (від 6-ти місяців до 1-го року). Потім контент доступний тільки на умовах платної підписки.
• Selected OA. Видавець самостійно обирає статті, які будуть у відкритому доступі. Інші статті доступні на умовах платної підписки.
• • Partial O. Видавець обирає секцію, статті якої будуть у відкритому доступі. Весь інший контент доступний на умовах платної підписки.

Creative Commons

Ліцензії Creative Commons - публічні ліцензії, за допомогою яких автори і правовласники можуть висловити свою волю і поширювати свої твори більш широко і вільно, а споживачі контенту легально і простіше користуватися цими творами.

Нижче представлена порівняльна таблиця ліцензій Creative Commons:

(Більш детальна інформація на Creative Commons. Про ліцензії )

Для того, щоб визначитися із тим, яку ліцензію привласнити вашому твору, ви можете скористатися Конструктором ліцензій Creative Commons 

Open Access Week

Тиждень Відкритого доступу - щорічна міжнародна подія, яка припадає, як правило, на останній тиждень жовтня, і мета якого продовжувати вивчати переваги Відкритого доступу, ділитися досвідом та знаннями із колегами та залучити більшу кількість учасників, щоб зробити Відкритий доступ новою нормою у дослідженнях.

Відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 р.