23–29 жовтня 2017 р. увесь світ відзначив Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, який проходив під гаслом «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». 

Відкритий доступ (англ. Open access(OA)) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Відкритий доступ до інформації сприяє поширенню результатів досліджень та підвищенню їх використання, залученню інвестицій в дослідження, розвитку науки, освіти та суспільства загалом. З кожним роком зростає підтримка Руху Відкритого Доступу серед організацій, що фінансують дослідження, академічних установ, дослідників та вчених, викладачів, студентів та представників громадськості. Бібліотекарі є одними з найактивніших прихильників Руху Відкритого Доступу, адже він усуває будь-які перешкоди на шляху доступу до інформації.

Про необхідність відкритого доступу до наукових та навчальних матеріалів піднімали питання ще до початку Цифрової епохи. Проте, саме з поширенням Інтернету та здатності копіювати, ділитися електронними даними безкоштовно, арґументи для відкритого доступу набули нового значення. Перше офіційне визнання необхідності підтримки Руху Відкритого Доступу з’явилося у Будапештській ініціативі відкритого доступу (англ. The Budapest Open Access Initiative), яка була оприлюднена у лютому 2002 року. Згодом ідеї відкритого доступу були підтримані за допомогою Бетесдинської заяви про відкритий доступ до публікацій (англ. Bethesda Statement on Open Access Publishing) у червні 2003 року та Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (англ. Berlin Declarationon Open Access to Knowledge in the Sciencesand Humanities) у жовтні 2003 року.

Традиційно, коли говорять про відкритий доступ, згадують про два способи його реалізації. Один із способів полягає в самостійному архівуванні автором результатів власної роботи в сховищі, звідки будь-хто зможе отримати їх безкоштовно, наприклад, в інституційному репозитарії, або загальному архіві (наприклад, arXiv, Zenodo, Research Gate тощо). Це – «зелений» шлях відкритого доступу. Другий спосіб полягає в тому, що автор може надати відкритий доступ до власної роботи шляхом публікації її у журналах відкритого доступу. Це – «золотий» шлях відкритого доступу.

Відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу (International Open Access Week) ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 р. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті. Для бібліотек це неабияка можливість організувати заходи на місцях, спрямовані на безумовне забезпечення відкритості досліджень, обираючи для обговорень найактуальніші для своїх регіонів питання.

Спочатку кожна організація, яка долучалась до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р.створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2016 році темою Тижня було гасло «Відкритість в дії» (англ. Open in Action), у 2015 – «Відкриті для співпраці» (англ. Open for Collaboration). Цього року темою Міжнародного Тижня Відкритого Доступу обрано гасло «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Наведені нижче приклади покликані допомогти зрозуміти, яких відповідей світова академічна спільнота очікує від запропонованого формулювання «Відкритий, щоб…»:

• Відкритий, щоб привернути увагу до мого дослідження
• Відкритий, щоб допомогти моїй науковій програмі знайти свою аудиторію
• Відкритий, щоб покращити систему охорони здоров’я
• Відкритий, щоб прискорити лікування раку
• Відкритий, щоб розширити географію учасників дослідження
• Відкритий, щоб забезпечити нові форми досліджень
• Відкритий, щоб дозволити переклад результатів дослідження іншими мовами
• Відкритий, щоб забезпечити оффлайн-доступ до дослідження у віддалених місцевостях
• Відкритий, щоб підвищити рівень дивідендів від державних інвестицій у дослідження
• Відкритий, щоб знайти нових співавторів
• Відкритий, щоб глибше зрозуміти світ
• Відкритий, щоб забезпечити відтворюваність
• Відкритий, щоб забезпечити рівні можливості

Відкритий доступ (англ. Open access(OA)) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Відкритий доступ до інформації сприяє поширенню результатів досліджень та підвищенню їх використання, залученню інвестицій в дослідження, розвитку науки, освіти та суспільства загалом. З кожним роком зростає підтримка Руху Відкритого Доступу серед організацій, що фінансують дослідження, академічних установ, дослідників та вчених, викладачів, студентів та представників громадськості. Бібліотекарі є одними з найактивніших прихильників Руху Відкритого Доступу, адже він усуває будь-які перешкоди на шляху доступу до інформації.

Про необхідність відкритого доступу до наукових та навчальних матеріалів піднімали питання ще до початку Цифрової епохи. Проте, саме з поширенням Інтернету та здатності копіювати, ділитися електронними даними безкоштовно, арґументи для відкритого доступу набули нового значення. Перше офіційне визнання необхідності підтримки Руху Відкритого Доступу з’явилося у Будапештській ініціативі відкритого доступу (англ. The Budapest Open Access Initiative), яка була оприлюднена у лютому 2002 року. Згодом ідеї відкритого доступу були підтримані за допомогою Бетесдинської заяви про відкритий доступ до публікацій (англ. Bethesda Statement on Open Access Publishing) у червні 2003 року та Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (англ. Berlin Declarationon Open Access to Knowledge in the Sciencesand Humanities) у жовтні 2003 року.

Традиційно, коли говорять про відкритий доступ, згадують про два способи його реалізації. Один із способів полягає в самостійному архівуванні автором результатів власної роботи в сховищі, звідки будь-хто зможе отримати їх безкоштовно, наприклад, в інституційному репозитарії, або загальному архіві (наприклад, arXiv, Zenodo, Research Gate тощо). Це – «зелений» шлях відкритого доступу. Другий спосіб полягає в тому, що автор може надати відкритий доступ до власної роботи шляхом публікації її у журналах відкритого доступу. Це – «золотий» шлях відкритого доступу.

Відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу (International Open Access Week) ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 р. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті. Для бібліотек це неабияка можливість організувати заходи на місцях, спрямовані на безумовне забезпечення відкритості досліджень, обираючи для обговорень найактуальніші для своїх регіонів питання.

Спочатку кожна організація, яка долучалась до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р.створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2016 році темою Тижня було гасло «Відкритість в дії» (англ. Open in Action), у 2015 – «Відкриті для співпраці» (англ. Open for Collaboration). Цього року темою Міжнародного Тижня Відкритого Доступу обрано гасло «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Наведені нижче приклади покликані допомогти зрозуміти, яких відповідей світова академічна спільнота очікує від запропонованого формулювання «Відкритий, щоб…»:

• Відкритий, щоб привернути увагу до мого дослідження
• Відкритий, щоб допомогти моїй науковій програмі знайти свою аудиторію
• Відкритий, щоб покращити систему охорони здоров’я
• Відкритий, щоб прискорити лікування раку
• Відкритий, щоб розширити географію учасників дослідження
• Відкритий, щоб забезпечити нові форми досліджень
• Відкритий, щоб дозволити переклад результатів дослідження іншими мовами
• Відкритий, щоб забезпечити оффлайн-доступ до дослідження у віддалених місцевостях
• Відкритий, щоб підвищити рівень дивідендів від державних інвестицій у дослідження
• Відкритий, щоб знайти нових співавторів
• Відкритий, щоб глибше зрозуміти світ
• Відкритий, щоб забезпечити відтворюваність
• Відкритий, щоб забезпечити рівні можливості

23–29 жовтня 2017 р. увесь світ відзначатиме Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, який проходитиме під гаслом «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Таке формулювання теми спонукає вийти за межі обговорення відкритості й зосередитися на можливостях, які вона відкриває широкому загалу, окремому досліднику, академічній спільноті чи науковій установі, щоб потім вжити заходів задля втілення окреслених переваг.  Детальніше 

Заходи в Університеті Грінченка