Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №177 від 22 березня 2017 р «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації»  Бібліотека Київського університету імені Бориса Грінченка у 2017 році розпочала поступовий перехід на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією.

Офіційні матеріали

Наказ МОН України від 26.06.2017 № 929 «Про впровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек»

НАКАЗ № 299 від 28.04.2017 р. «Про запровадження єдиної класифікації для систематизації видавничої продукції (УДК) в бібліотеці Університету»

Стандарти

ДСТУ 6096:2009 (ГОСТ 7.90–2007, MOD). Універсальна десяткова класифікація. Структура, правила ведення та індексування. – Чинний з 2009.07.01. – Вид. офіц. – Київ : Держспоживстандарт, 2009. – ІІІ, ІІІ, 22 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України)

ДСТУ 2395–2000 (ГОСТ 30671–99) (ISO 5963:1985). Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика. – Вид. офіц. – Київ : Держстандарт України, 2001. – 8 с. – (Інформація та документація) (Державний стандарт України)

ДСТУ ГОСТ 7.59:2003 (ГОСТ 7.59-2003 (ИСО 5963-85), IDT). Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації. – Вид. офіц. – Київ : Держспоживстандарт України, 2004. – 6 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної справи та видавничої справи) (Національний стандарт України)

Класифікаційні таблиці

Таблиця зіставлення індексів УДК і ББК : УДК станом на 2011 р., ББК – на 1997 р. / [уклад. : М. Й. Ахвердова та ін.] ; Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. Івана Федорова». – Київ : Кн. палата Україги, 2016. – 72 с.

Таблиця відповідності скорочених варіантів УДК і ББК : зі змінами і доповн. до УДК станом на 2011 р., ББК – на 1997 р. / [уклад. : М. Й. Ахвердова та ін.] ; Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. Івана Федорова». – Вид. 6-те, без змін. – Київ : Кн. палата України, 2016. – 48 с.

Визначення індексів УДК для наукових документів : метод. рек. / [уклад. : М. Й. Ахвердова та ін.] ; Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. Івана Федорова». – Київ : Кн. палата України, 2016. – 32 с.

Універсальна десяткова класифікація онлайн українською мовою на сайті Консорціуму УДК 

Методичні матеріали

Сайт Книжкової палати України ім. І.Федорова, розділ «Універсальна десяткова класифікація»

Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів: презентація тут

Систематизація документів: презентація тут

Універсальна десяткова класифікація. Методика застосування: презентація тут

Спільнота Facebook „Універсальна десяткова класифікація (УДК) в Україні”

Всеукраїнський вебінар «Упровадження УДК в практику роботи освітянських бібліотек»

Виступ провідного бібліографа Сніжани Іванівни Гузенко з доповіддю та презентацією про стан впровадження УДК в роботі бібліотеки Київського університету імені Бориса Грінченка (доповідь)

23–29 жовтня 2017 р. увесь світ відзначив Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, який проходив під гаслом «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». 

Відкритий доступ (англ. Open access(OA)) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Відкритий доступ до інформації сприяє поширенню результатів досліджень та підвищенню їх використання, залученню інвестицій в дослідження, розвитку науки, освіти та суспільства загалом. З кожним роком зростає підтримка Руху Відкритого Доступу серед організацій, що фінансують дослідження, академічних установ, дослідників та вчених, викладачів, студентів та представників громадськості. Бібліотекарі є одними з найактивніших прихильників Руху Відкритого Доступу, адже він усуває будь-які перешкоди на шляху доступу до інформації.

Про необхідність відкритого доступу до наукових та навчальних матеріалів піднімали питання ще до початку Цифрової епохи. Проте, саме з поширенням Інтернету та здатності копіювати, ділитися електронними даними безкоштовно, арґументи для відкритого доступу набули нового значення. Перше офіційне визнання необхідності підтримки Руху Відкритого Доступу з’явилося у Будапештській ініціативі відкритого доступу (англ. The Budapest Open Access Initiative), яка була оприлюднена у лютому 2002 року. Згодом ідеї відкритого доступу були підтримані за допомогою Бетесдинської заяви про відкритий доступ до публікацій (англ. Bethesda Statement on Open Access Publishing) у червні 2003 року та Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (англ. Berlin Declarationon Open Access to Knowledge in the Sciencesand Humanities) у жовтні 2003 року.

Традиційно, коли говорять про відкритий доступ, згадують про два способи його реалізації. Один із способів полягає в самостійному архівуванні автором результатів власної роботи в сховищі, звідки будь-хто зможе отримати їх безкоштовно, наприклад, в інституційному репозитарії, або загальному архіві (наприклад, arXiv, Zenodo, Research Gate тощо). Це – «зелений» шлях відкритого доступу. Другий спосіб полягає в тому, що автор може надати відкритий доступ до власної роботи шляхом публікації її у журналах відкритого доступу. Це – «золотий» шлях відкритого доступу.

Відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу (International Open Access Week) ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 р. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті. Для бібліотек це неабияка можливість організувати заходи на місцях, спрямовані на безумовне забезпечення відкритості досліджень, обираючи для обговорень найактуальніші для своїх регіонів питання.

Спочатку кожна організація, яка долучалась до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р.створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2016 році темою Тижня було гасло «Відкритість в дії» (англ. Open in Action), у 2015 – «Відкриті для співпраці» (англ. Open for Collaboration). Цього року темою Міжнародного Тижня Відкритого Доступу обрано гасло «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Наведені нижче приклади покликані допомогти зрозуміти, яких відповідей світова академічна спільнота очікує від запропонованого формулювання «Відкритий, щоб…»:

• Відкритий, щоб привернути увагу до мого дослідження
• Відкритий, щоб допомогти моїй науковій програмі знайти свою аудиторію
• Відкритий, щоб покращити систему охорони здоров’я
• Відкритий, щоб прискорити лікування раку
• Відкритий, щоб розширити географію учасників дослідження
• Відкритий, щоб забезпечити нові форми досліджень
• Відкритий, щоб дозволити переклад результатів дослідження іншими мовами
• Відкритий, щоб забезпечити оффлайн-доступ до дослідження у віддалених місцевостях
• Відкритий, щоб підвищити рівень дивідендів від державних інвестицій у дослідження
• Відкритий, щоб знайти нових співавторів
• Відкритий, щоб глибше зрозуміти світ
• Відкритий, щоб забезпечити відтворюваність
• Відкритий, щоб забезпечити рівні можливості

Відкритий доступ (англ. Open access(OA)) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Відкритий доступ до інформації сприяє поширенню результатів досліджень та підвищенню їх використання, залученню інвестицій в дослідження, розвитку науки, освіти та суспільства загалом. З кожним роком зростає підтримка Руху Відкритого Доступу серед організацій, що фінансують дослідження, академічних установ, дослідників та вчених, викладачів, студентів та представників громадськості. Бібліотекарі є одними з найактивніших прихильників Руху Відкритого Доступу, адже він усуває будь-які перешкоди на шляху доступу до інформації.

Про необхідність відкритого доступу до наукових та навчальних матеріалів піднімали питання ще до початку Цифрової епохи. Проте, саме з поширенням Інтернету та здатності копіювати, ділитися електронними даними безкоштовно, арґументи для відкритого доступу набули нового значення. Перше офіційне визнання необхідності підтримки Руху Відкритого Доступу з’явилося у Будапештській ініціативі відкритого доступу (англ. The Budapest Open Access Initiative), яка була оприлюднена у лютому 2002 року. Згодом ідеї відкритого доступу були підтримані за допомогою Бетесдинської заяви про відкритий доступ до публікацій (англ. Bethesda Statement on Open Access Publishing) у червні 2003 року та Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань (англ. Berlin Declarationon Open Access to Knowledge in the Sciencesand Humanities) у жовтні 2003 року.

Традиційно, коли говорять про відкритий доступ, згадують про два способи його реалізації. Один із способів полягає в самостійному архівуванні автором результатів власної роботи в сховищі, звідки будь-хто зможе отримати їх безкоштовно, наприклад, в інституційному репозитарії, або загальному архіві (наприклад, arXiv, Zenodo, Research Gate тощо). Це – «зелений» шлях відкритого доступу. Другий спосіб полягає в тому, що автор може надати відкритий доступ до власної роботи шляхом публікації її у журналах відкритого доступу. Це – «золотий» шлях відкритого доступу.

Відзначення Міжнародного Тижня Відкритого Доступу (International Open Access Week) ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 р. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті. Для бібліотек це неабияка можливість організувати заходи на місцях, спрямовані на безумовне забезпечення відкритості досліджень, обираючи для обговорень найактуальніші для своїх регіонів питання.

Спочатку кожна організація, яка долучалась до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р.створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2016 році темою Тижня було гасло «Відкритість в дії» (англ. Open in Action), у 2015 – «Відкриті для співпраці» (англ. Open for Collaboration). Цього року темою Міжнародного Тижня Відкритого Доступу обрано гасло «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Наведені нижче приклади покликані допомогти зрозуміти, яких відповідей світова академічна спільнота очікує від запропонованого формулювання «Відкритий, щоб…»:

• Відкритий, щоб привернути увагу до мого дослідження
• Відкритий, щоб допомогти моїй науковій програмі знайти свою аудиторію
• Відкритий, щоб покращити систему охорони здоров’я
• Відкритий, щоб прискорити лікування раку
• Відкритий, щоб розширити географію учасників дослідження
• Відкритий, щоб забезпечити нові форми досліджень
• Відкритий, щоб дозволити переклад результатів дослідження іншими мовами
• Відкритий, щоб забезпечити оффлайн-доступ до дослідження у віддалених місцевостях
• Відкритий, щоб підвищити рівень дивідендів від державних інвестицій у дослідження
• Відкритий, щоб знайти нових співавторів
• Відкритий, щоб глибше зрозуміти світ
• Відкритий, щоб забезпечити відтворюваність
• Відкритий, щоб забезпечити рівні можливості

23–29 жовтня 2017 р. увесь світ відзначатиме Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, який проходитиме під гаслом «Open in order to…» – «Відкритий, щоб…». Таке формулювання теми спонукає вийти за межі обговорення відкритості й зосередитися на можливостях, які вона відкриває широкому загалу, окремому досліднику, академічній спільноті чи науковій установі, щоб потім вжити заходів задля втілення окреслених переваг.  Детальніше 

Заходи в Університеті Грінченка